Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Психологічна та соціальна служби
Профілактика правопорушень
Дитинство - найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в дитячі роки людина потребує найбільшої уваги та захисту. Від ставлення до дітей , розуміння їхніх проблем, інтересів та потреб залежить не тільки доля кожної конкретної дитини, а й розвиток суспільства в цілому.
Сьогодні надто актуально виступає проблема зростання правопорушень серед молоді. Соціальні умови життя суспільства, суперечності в його розвитку мають вирішальний вплив на характер етичного формування особи. Це повністю відноситься і до пояснення протиправної поведінки неповнолітніх.
Серед дітей та підлітків є поширеною думка, що до повноліття за їх правопорушення відповідають батьки. Але, насправді, це твердження є помилковим. Законодавством передбачено конкретні випадки, коли юридична відповідальність неповнолітніх починається з 16 років, а за вчинення деяких кримінальних злочинів і з 14 років.
Загалом можна виділити три види юридичної відповідальності – цивільну, адміністративну та кримінальну.
Цивільна відповідальність – це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов’язків, зобов’язань, що пов’язані з порушенням цивільних прав другої сторони. Переважно цивільна відповідальність зводиться до компенсації завданих збитків і носить майновий характер. Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки.
Згідно ст. 1178 ЦК України за заподіяну шкоду особами, що не досягли 14 років несуть відповідальність їхні батьки або законні представники, якщо доведуть, що шкоду було завдано не з їх вини. У випадку заподіяння шкоди неповнолітнім у віці від 14 до 18 років він відповідає на загальних підставах. Якщо в нього немає майна чи заробітку достатнього для відшкодування шкоди, шкода відшкодовується цілком чи у частині, якої не вистачає, його батьками. У такому випадку, батькам надається право довести, що шкоду було завдано не з їх вини.
Адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, який застосовується до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративну відповідальність несуть особи, яким на момент вчинення злочину виповнилось 16 років. Відповідальність за осіб, віком від 14-ти до 16-ти років, покладається на законних представників у вигляді штрафу. До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні проступки, можуть бути застосовані заходи впливу або адміністративні стягнення.
Чинне законодавство передбачає, що кримінальній відповідальності та покаранню підлягають особи, яким до скоєння злочину виповнилось 16 років. Лише за деякі злочини, кримінальна відповідальність може настати з 14 років, згідно з ч. 2 ст. 22 Кримінального кодексу України. А саме: умисне вбивство; посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги представника іноземної держави; умисне тяжке тілесне ушкодження; умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження; диверсію; бандитизм; терористичний акт; захоплення заручників; зґвалтування; насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом; крадіжку; грабіж; розбій; вимагання; умисне знищення або пошкодження майна; пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів;
До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань: штраф; громадські роботи; виправні роботи; арешт; позбавлення волі на певний строк.
В чому полягають основні причини, та які фактори провокують збільшення кількості правопорушень та зростання злочинності серед дітей та підлітків?
Серед ключових чинників ризику щодо можливості скоєння злочинів неповнолітніми можна назвати такі:
- недостатній рівень правосвідомості та правових знань;
- брак організованої системи дозвілля;
- вживання алкогольних та наркотичних речовин;
- низький рівень правових знань батьків та недостатня увага з їхнього боку до виховання тощо.
Відповідно до чинників ризику можна визначити напрями профілактики правопорушень.
Отже, профілактична діяльність щодо попередження правопорушень серед неповнолітніх може проводитись як у рамках навчального процесу, так і в позашкільний час. Форми та методи роботи мають відповідати віку дітей, викликати в них зацікавлення та спонукати до роздумів.
Головними напрямами профілактики правопорушень серед неповнолітніх можна вважати: правове виховання, організація дозвілля, профілактика вживання алкоголю та наркотиків.
Протягом навчального року в закладі відповідно до річного плану проводиться комплекс заходів, спрямованих на виявлення сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах, з метою профілактики сімейного неблагополуччя як складової попередження правопорушень та злочинності над неповнолітніми.
З цією метою у закладі видаються відповідні накази, спрямовані на створення цілісної системи правовиховної роботи з учнями школи.
На початку вересня традиційно проходять профілактичні заходи у рамках всеукраїнського рейду «Урок», під час якого адміністрація закладу, психологічна служба школи, класні керівники з’ясовують, чи всі учні приступили до навчання, як вони відвідують навчальні заняття. З метою визначення стану благополуччя чи неблагополуччя дитини, класні керівники відвідують родини та виявляють сім’ї, що опинилися в складних життєвих обставинах, проводять опитування та спостереження, у результаті чого складають соціальні паспорти класів. Отримавши інформацію про кожного школяра із соціальними потребами й про клас в цілому, заступник директора школи робить узагальнення як соціальний паспорт закладу та формує банк даних на сім’ї, що опинилися в складних життєвих обставинах, який погоджується з банком даних у ССД.
Протягом навчального року класні керівники:
• здійснюють контроль за відвідуванням даними учнями навчальних занять (класні керівники з’ясовують, хто відсутній і з якої причини на початку дня, чергові учні протягом дня відмічають відсутніх у класі протягом дня; у разі виявлення пропусків занять без поважної причини – класні керівники інформують адміністрацію, зокрема заступника директора з виховної роботи); • здійснюють контроль за поведінкою під час уроку та зовнішнім виглядом своїх вихованців; • співпрацюють з учителями-предметниками щодо мотивації освітньої діяльності даних учнів, а саме: 1) надання консультацій з матеріалу, що вивчається; 2) пропонування завдань відповідного рівня знань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів; • підтримують постійно зв'язок з батьками даних учнів (надаються консультації, проводяться співбесіди, всеобуч з правового виховання); • відвідують родини вдома з метою вивчення умов виховання дитини.
Класні керівники систематично проводять інструктажі про Правила учнів у школі (не порушувати дисципліну; не запізнюватись на уроки; не пропускати заняття; своєчасно приходити до школи; своєчасно повертатися після уроків додому; дбайливо ставитися до одягу, до шкільного майна; бути охайним), бесіди з підлітками (наприклад: «Правила поведінки у школі, чи потрібно їх дотримуватися», «Твій вільний час», «Про культуру поведінки», «Про дружбу та товаришів», «Про книги, які ти прочитав», «Стосунки з іншими, повага їхніх думок», «Який я, щоб я хотів змінити», «Твоє хобі», «Ким я хочу стати» тощо).
ПАМ’ЯТКА для учнів з метою запобігання правопорушень
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.Конституція України. Стаття 68.
Пам’ятай: За здійснення правопорушення обов’язково настає індивідуальна (особиста) відповідальність. Це, так би мовити, встановлена державою “плата” правопорушника за ті негативні наслідки, шкоду, спричинені його поведінкою.
Відповідальність, як і правопорушення, є кількох видів.
1. Дисциплінарна відповідальність: не виконано завдання, порушено дисципліну, допущено спізнення на роботу. Можливі – запис у щоденнику, оголошення догани, звільнення з роботи.
2. Адміністративна відповідальність: порушення Правил дорожнього руху, не сплачується проїзд в транспорті; людина розпиває алкогольні напої у громадських місцях, голосно лає інших, використовуючи нецензурні слова; чіпляється до людей, заважаючи їм своєю поведінкою; туристи розпалюють багаття в лісі в заборонених місцях. На порушників накладаються штрафи, можливе офіційне попередження, позбавлення спеціальних прав, адміністративний арешт на 15 діб. Відповідальність наступає з 16 років або відповідають батьки.
3. Цивільно-правова відповідальність: коли порушення завдає особі чи установі, організації, державі, школі матеріальної шкоди. Цивільна відповідальність залежить від віку порушника (якщо йому менше 15років, то шкоду компенсуватимуть батьки).
4. Кримінальна відповідальність: за найнебезпечніші правопорушення (вбивство, завдання людині тілесних ушкоджень, крадіжку, хуліганство, тощо). Такі правопорушення мають найтяжчі наслідки, тож і відповідальність буде суворішою. Їй підлягають особи з 16 років, а за деякі злочини – навіть із 14 років.
А головне, діти, не допускайте ніяких правопорушень навіть якщо вам 6, 7, 8 – 13 років. Це може увійти в звичку, і в 14 років вже буде пізно отямитись. Перш ніж розбити шибку, подумай, чи вистачить у твого батька грошей на нову; перш ніж когось образити, постав себе на його місце (як, приємно?); перш ніж відповісти грубістю на грубість – порахуй до 10 і заспокойся; перш ніж залізти у чужу кишеню – озирнись, за тобою стежить... твоя совість ...
ПАМ'ЯТКА ШКОЛЯРУ
Привіт, Друже!
Чи знаєш ти, як захистити себе і своїх друзів?
Як ти можеш захиститися від булінгу?
За що несеш відповідальність перед Законом?
Ознайомся з цією пам’яткою, дізнайся про свої права і обов’язки вже сьогодні!
Від самого народження ти маєш право:
на життя: ніхто не може позбавити тебе життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань;
на охорону здоров’я: ти можеш звернутися за безкоштовною кваліфікованою правовою або медичною допомогою до закладів охорони здоров’я;
на свободу та особисту недоторканість: тебе ніхто не може заарештувати або тримати під вартою інакше як за рішенням суду. Однак, якщо тобі вже виповнилося 14 років і має місце тяжкий злочин, відносно тебе може застосовуватися утримання під вартою як тимчасовий запобіжний захід. Якщо протягом 3 діб з моменту затримання тобі не вручено рішення суду про тримання під вартою, тебе повинні негайно звільнити;
на освіту: ти маєш право безкоштовно отримувати освіту у дошкільному, загальноосвітньому, професійно-технічному, вищих навчальних закладах державної і комунальної форм власності, а також на отримання державної стипендії;
на майно: майно, яке тобі придбали батьки для навчання, виховання (одяг, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є твоєю власністю. Якщо тобі від 10 до 14 років, належним тобі майном управляють батьки. Якщо тобі від 14 до 18 років, ти маєш право вчиняти будь-які угоди, навіть купівлі-продажу транспортного засобу і нерухомого майна, але за письмовою нотаріально посвідченою згодою батьків або з дозволу органу опіки і піклування;
на працю: якщо тобі вже виповнилось 14 років, ти за згодою одного з батьків можеш працювати у вільний від навчання час (наприклад на канікулах), але лише після попереднього медичного огляду. Якщо тобі вже виповнилось 15 років та коли ти маєш згоду одного із батьків, тебе також можуть прийняти на роботу. Самостійно ти можеш влаштуватись на роботу, якщо тобі уже виповнилось 16 років. Ти маєш право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом;
на відпочинок: ти маєш можливість у вільний від навчання або роботи (якщо ти вже працюєш) час відпочивати, тобто займатись своїми улюбленими справами (грати в футбол, ходити в кіно). Якщо ти вже працюєш, тобі повинна бути надана щорічна відпустка в літній час або за твоїм бажанням у будь-яку іншу пору року;
на повагу до своєї гідності та захист від усіх форм насильства: будь-яка людина, ким би вона не була (одним із твоїх батьків, однолітків, вчителів, сусідів) не має права поводитись з тобою жорстоко, принижувати твою гідність, експлуатувати, включаючи сексуальні зловживання, втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; використання для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо. Стаття 16 Конвенції ООН про права дитини визначає, що жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність.
Захист прав дитини – це, перш за все, завдання держави!
У разі, якщо до тебе вчинено насильство, ти маєш право звернутись до державних органів за допомогою! Дитина має право на захист від втручання або посягання.
Ти – людина! Ніхто і нічим не може виправдати жорстоке поводження з тобою, наприклад, побиття, знущання. Навіть якщо таким чином тебе виховують батьки, вчителі чи старші діти. Жорстоке, нелюдське, таке, що принижує твою гідність, поводження чи покарання – це порушення твоїх прав. Статтями 28 та 52 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню.
Ти маєш право на свободу, особисту недоторканність: стаття 10 Закону України «Про охорону дитинства» гарантує кожній дитині право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Ти можеш вільно виражати свої думки та погляди, не боячись бути покараним за це. Разом з тим, ти маєш пам'ятати, що твої відносини з батьками, вчителями, однолітками мають ґрунтуватися на взаємоповазі і справедливості, виключаючи приниження честі та гідності.
Держава зобов'язана захищати твої права:
Якщо хтось (учні, вчителі або навіть батьки) вчиняє над тобою будьяке насильство, принижує тебе чи ображає, ти повинен звернутися зі скаргою про порушення твоїх прав до органу опіки і піклування; служби у справах дітей; центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; закладів охорони здоров'я; органів та установ освіти; відділів поліції, а також через представників – до суду. Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що діти мають право особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів та зі скаргами про їх порушення.
Пам'ятай про свою відповідальність перед законом! До 14 років ти не несеш відповідальності за заподіяну матеріальну або фізичну шкоду – її несуть твої батьки або інші особи, під наглядом яких ти знаходишся. Саме вони мають відшкодувати шкоду, яку ти завдав іншій людини. Якщо ти завдав шкоди спільно з однолітком, її відшкодування покладається на ваших батьків у відповідних частках.
З 14 років ти відповідаєш за завдану шкоду самостійно у повному обсязі! Також по досягненні 14 років ти несеш кримінальну відповідальність за тяжкі злочини.
Якщо тобі 16 років, тебе можуть притягнути до адміністративної та кримінальної відповідальності!